Закарпаття – край, у якому тісно переплітаються мальовнича природа і гарненькі населені пункти, а бурхлива історія ніжно обіймає місцеві легенди та сказання. Від затишних вуличок віє подихом пережитих літ, густі ліси таять у собі дивовижних створінь, гори величними постатями здіймаються до самого сонця і немовби розповідають усім про красу навколо. І так багато там шалено гарних місць, що кожен, хто захоче розповісти про них, обов’язково втратить багато часу до того, як почне. Але рано чи пізно усі думки зберуться навколо справжнього казкового озера, від краси якого перехоплює подих, а легенди, що вирують навколо нього, мають здатність проникати у саме серце. Річ, звісно, йде про озеро Синевир, Карпатське Око та справжню легенду серед туристів.
.jpg "Панорама озера Синевир")
Переглянути фото в повному розмірі
Як утворилося Озеро
У ті часи, котрих не пам’ятає жоден з людей, льодові скелі вкривали майже всю поверхню Землі. Але Земля була живою і своєвільною, у недрах її палав вогонь. Повільно, але впевнено, рухалась вона, скидаючи льодовий покрив, і утворилась на її поверхні заглибина. Три гірські струмки миттєво побігли до неї і злились, наповнивши заглибину чистою водою, бо здавалось їм, що так прикрасять вони чарівну мати свою Землю. Цей дарунок настільки сподобався матері, що і досі пишається вона чарівною прикрасою, ім’я якій – Синевир.
.jpg "Вид на озеро Синевир зверху")
Переглянути фото в повному розмірі
Легенда про виникнення озера Синевир
Але є також і інша історія. Розповідають її люди, що змалечку насолоджуються мальовничими пейзажами поблизу озера. Жила колись на карпатських просторах прекрасна дівчина Синь. У неї були небесно блакитні очі, а посмішка вражала своєю загадковою вродою. Дівчина була дочкою багатого графа, тому жила у достатку і не відала печалі. Одного разу, прогулюючись чарівним лісом, Синь почула веселу мелодію сопілки. Здивувало це її і захопило, тому пішла вона на звук і вийшла до молодого пастуха, котрого звали Вир. Дівчина закохалась у нього одразу, як тільки побачила, але батько її розгнівався. Дізнався він, що дочка зустрічається з простим пастухом і злякався наслідків для репутації. Тому наказав він вбити хлопця. Люди графа підстерегли Вира і скинули на нього величезний камінь. Але не знали вони, що графова дочка Синь йшла до нього на зустріч. Безмежним було її горе, коли побачила вона свого коханого. Полилися сльози з її очей і лилися вони безліч днів і ночей, аж поки не утворилося озеро. Лише одинокий камінь стоїть посеред водяної гладі сумним нагадуванням про могутню любов двох палких сердець.
Переглянути фото в повному розмірі
Природа навколо озера
Озеро Синевир розколисало свої блакитні води посеред однойменного Національного природного парку, в оточенні вічнозелених стоп’ятидесятирічних ялин. Цілющий запах карпатських смерек лікує болі у голові та легенях і налаштовує на романтичний лад. Нерідко можна побачити серед стовбурів якогось звіра – чи то оленя, чи косулю, чи навіть ведмедя. У парку заборонено полювати, тому дикі звірі почуваюсь себе вільно і захищено. У самому ж озері мешкають три види форелі.
На березі Синевиру українські скульптори на віки звели дві дерев’яні постаті – пастуха Вира і його кохану Синь. Безмовно дивляться вони на оточуючу красу і радіють, що змогли, нарешті, бути разом.
Переглянути фото в повному розмірі
Якщо доведеться Вам колись заїхати у мальовниче Закарпаття, неодмінно завітайте до Морського Ока Карпат. Непередавана чарівність цього місця назавжди підкорить Ваше серце своєю непідкупною ніжністю, і Ви будете довго прагнути повернуть сюди.
